МАН

Просто знати - мало, знання потрібно вміти

 використовувати

               

                        (Гете)

Найважливіше завдання цивілізації - навчити 

людину мислити

                                                  (Томас Едісон)

Про Малу академію наук України

Мала академія наук України (далі МАН) – освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.  За 70-літній період існування МАН пройшла кілька етапів свого становлення та розвитку. Передумовами її створення стала організація роботи наукових гуртків позашкільних навчальних закладів, мережа яких сформувалась у 20–40-х рр. ХХ ст. У 1939 р. відповідно до звернення Академії наук СРСР щодо посилення шефства над дитячими науковими організаціями Академією наук УРСР була прийнята Постанова про шефство над Київським Палацом піонерів з питань роботи з талановитими дітьми і молоддю. Протягом наступних 10 років наукові гуртки почали працювати у більшості великих міст України. У подальшому окремі гуртки і секції об’єднуються у наукові товариства учнів. Так у 1947 р. на базі Київського міського палацу піонерів та школярів почало свою роботу «Товариство науки й техніки учнів». А вже в 1950 р. в м. Києві була проведена перша учнівська науково-практична конференція. Першим масовим науковим об’єднанням була створена в 1963 р. Кримська мала академія наук «Искатель», досвід якої став основою створення в 60–80 рр. ХХ ст. малих академій наук у різних регіонах України.

Розвиток Малої академії наук України у 80–90 рр. ХХ ст. збігся з упровадженням дослідницьких методів у навчально-виховний процес загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Розпочалося формування Малої академії наук України як однієї із складових системи позашкільної освіти. Вже у 1977 р. Міністерство освіти СРСР затвердило «Примірне положення про наукове товариство учнів», а у 1983 р. Міністерство освіти УРСР прийняло перше Типове положення про Малу академію наук школярів, що вплинуло на створення наукових учнівських об’єднань у Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Рівненській, Харківській областях і м. Мелітополі. Усього до 1987 р. було створено 11 малих академій наук.

З 1990 р. починається новий етап розвитку МАНівського руху. У м. Одесі було проведено І Республіканську науково-практичну конференцію членів наукових товариств учнів, у травні 1992 року – І Всеукраїнський конкурс юних істориків імені М. С. Грушевського, а у 1993 р. вперше одночасно проводилося декілька Всеукраїнських конкурсів науково-дослідницьких робіт учнів з різних наукових напрямів. Визначальним для створення сучасної моделі МАН став 1993 р. На засіданні колегії Міністерства освіти України та Президії Академії наук України було ухвалено спільну постанову від 22 грудня 1993 року № 19/3-9, 351 «Про шляхи вдосконалення діяльності Малих академій наук і наукових товариств учнів як центрів формування наукової еліти України», а також прийнято рішення про створення єдиної Малої академії наук України з її територіальними відділеннями і обрано Президію МАН. Відповідно до цього документу затверджуються Положення про Малу академію наук України, Положення про координаційно-методичну раду, Перелік базових вищих навчальних закладів України та наукових установ Академії наук України, а також терміни паспортизації територіальних відділень МАН.

На цьому етапі з МАН співпрацювали 60 вищих навчальних закладів України і 44 наукові установи Національної академії наук України.

Удосконалювалася система проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН. Важливим кроком стало запровадження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри і конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1994 р. № 45 «Про затвердження Положення про позашкільний навчальний заклад» і наказом Міністерства освіти України від 22.02.1994 р. № 45 ухвалено нову номенклатуру позашкільних навчальних закладів і запроваджено новий тип позашкільних закладів – Малі академії наук учнівської молоді. Першими такими закладами у 1993–1998 рр. стали Львівська, Мелітопольська, Луганська та Тернопільська Малі академії наук учнівської молоді.

Вагомим кроком у розвитку МАН стало створення у 2004 р. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2003 р. № 1301 «Про вдосконалення системи організації роботи з виховання дітей та молоді у позашкільних навчальних закладах» Позашкільного навчального закладу Мала академія наук учнівської молоді. На нього було покладено функції координації дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти. Поступово формується мережа спеціалізованих позашкільних навчальних закладів – малих академій наук учнівської молоді.

Важливого значення для діяльності та розвитку МАН набуло ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 1016 «Про затвердження Державної цільової програми роботи з обдарованою молоддю на 2007–2010 рр.».

Визначною подією стало засідання Президії НАН України 11.11.2009 р., присвячене діяльності МАН і наданню Позашкільному навчальному закладу Мала академія наук учнівської молоді статусу закладу подвійного підпорядкування – Міністерству освіти і науки України та Національній академії наук України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 р. № 88 «Про удосконалення роботи з талановитими дітьми» заклад було перейменовано на Український державний центр «Мала академія наук України».

Вагому роль у розвитку МАН відіграє Указ Президента України № 927/2010 від 30.09.2010 р. «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарувань і талановитих дітей та молоді», який активізував процес формування мережі регіональних академій наук учнівської молоді. Указом також надано статус Національного Українському державному центру «Мала академія наук України».

На сьогодні Національний центр «Мала академія наук України» є закладом, що виконує загальнодержавні функції з пошуку, розвитку та підтримки обдарованих і талановитих учнів. Щорічно НЦ «МАН України» проводиться близько 30 всеукраїнських заходів науково-методичного спрямування і понад 40 масових заходів для обдарованої учнівської молоді. Запроваджуються нові освітні проекти, в тому числі міжнародні. Щорічно зростає кількість дітей, залучених до науково-дослідницької діяльності МАН, у 2011 р. вона становить близько 250 тис. обдарованих учнів з усієї країни.

Ключова роль у вихованні юних дослідників належить педагогічним і науково-педагогічним працівникам МАН. На сьогодні загальна кількість педагогів та науковців, що працюють з обдарованими дітьми, становить приблизно 6,5 тис., серед яких близько 1,5 тис. викладачів є кандидатами наук, 300 – докторами наук. До науково-педагогічного складу МАН входять педагоги позашкільних навчальних закладів – 11%, загальноосвітніх навчальних закладів – 47%, викладачі вищих навчальних закладів – 42%.

Науково-дослідницька робота в МАН організована за науковими відділеннями та секціями відповідно до структури, затвердженої Президією МАН. Для задоволення інтересів і потреб дітей у дослідницькій діяльності в різних галузях науки й техніки щороку в системі роботи МАН запроваджуються нові секції та наукові відділення. Так, у 2008–2009 н. р. структура наукових відділень МАН складалась із 48 секцій 8 наукових відділень, а в 2011–2012 н. р. – вже 60 секцій 11 наукових відділень.

Здебільшого обдаровані діти України – учні МАН – надають перевагу науково-дослідницькій діяльності у галузях філології та мистецтвознавства (25%), хімії та біології, екології й аграрних наук (23%), історії та географії (20%). Дещо менше дітей навчається у секціях наукових відділень математики (10%), комп’ютерних наук (7%), фізики і астрономії (6%), технічних наук (4%).

Учні – члени МАН є учасниками різноманітних обласних, всеукраїнських, міжнародних інтелектуальних конкурсів, турнірів, олімпіад і виявляють високий рівень підготовки та творчі здібності.

Визначним заходом МАН є щорічний Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН. У всіх етапах конкурсу-захисту беруть участь близько 100 000 школярів-старшокласників, з яких до фіналу виходять понад 1000 кращих.

Журі конкурсу-захисту формується з фахівців відповідного профілю з числа наукових і науково-педагогічних працівників НАН України, НАПН України, вищих та інших навчальних закладів. Кураторами наукових відділень МАН є академіки НАНУ – члени Президії МАН.

Невід’ємним компонентом ефективної діяльності МАН є співпраця з вищими навчальними закладами, науковими установами та громадськими інститутами, бізнес-структурами, що сприяє успішному виконанню її головної функції – формування інтелектуального потенціалу української нації.

Сьогодні МАН виховує професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже у школі знають своє призначення, спрямування, наукове покликання і йдуть до вищих навчальних закладів, чітко розуміючи, в якій науковій галузі вони хочуть працювати.

    У 2016-2017 навчальному році учні шкіл м. Токмак прийняли участь у ІІ етапі  захисту конкурсних робіт МАН хіміко-біологічного профілю (секції: медицина, психологія).

   ЗОШ №1  - учениця 10 класу  Недоводій Єлизавета

   ЗОШ №2 - учениця 11 класу Кащук Маргарита

   ЗОШ №5  -  учениця 10 класу Охріменко Ірина, учениця  11 класу Олешко Юлія

   ЗОШ №6   - учениця  11 класу Мартиненко Катерина

     За результатами МАН Кащук Маргарита, Охріменко Ірина, Олешко Юлія  посіли ІІІ місця на обласному етапі  захисту конкурсних робіт МАН.

   

     Обдаровані діти були премійовані поїздкою до  міста Київ.

 

Публикации работ МАН

Роботы МАН

21 февраля - защита МАНа

Анастасія Терентьєва,учениця 10 класу Токмацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Запорізької області, зайняла ІІІ місце в областному етапі захисту робіт МАН (секції : Психологія. За темою "Дослідження самооцінки.Вплив самооцінки на адаптацію учнів різних вікових категорій у шкільному середовищі")

Положення про Всеукраїнські олімпіади конкурс МАН

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ 

                                                        Н А К А З 

 N 39 від 15.02.95 Зареєстровано в Міністерстві 

м.Київ юстиції України 

12 квітня 1995 р.  

Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські 

олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, 

конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та 

конкурси фахової майстерності 

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міносвіти 

N 305 ( z0598-98 ) від 18.08.98 ) 

На виконання рішення колегії Міністерства освіти України від 

26 жовтня 1994 року "Про проведення Всеукраїнських учнівських 

олімпіад, турнірів, конкурсів та участь команд учнів шкіл України 

у міжнародних олімпіадах" і з метою створення належних умов для 

виявлення здібної молоді, розвитку її інтересів, нахилів та 

природних обдарувань, Н А К А З У Ю: 

1. Затвердити Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади 

з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти 

науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності що 

2. Структурним підрозділам Міністерства, Інституту системних 

досліджень освіти спільно з Міністерством освіти Автономної 

Республіки Крим, управлінням освіти виконавчих комітетів обласних, 

Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів 

забезпечити організацію і проведення учнівських олімпіад, турнірів 

і конкурсів відповідно до цього Положення. 

3. Вважати такими, що втратили чинність Положення про 

Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних 

дисциплін, турніри і конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт 

та конкурси фахової майстерності, затверджені відповідно наказом 

Міністра освіти України від 15.12.93 р. N 449 та рішенням колегії 

Міносвіти України від 26.10.94 р. N 30/3-3. 

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника 

Міністра Зайчука В.О. 

Міністр М.З.Згуровський 

Затверджено 

наказом Міністра освіти України 

від 15 лютого 1995 року N 39 

( Положення втратило чинність на підставі Наказу Міносвіти 

N 305 ( z0598-98 ) від 18.08.98 ) 

Положення 

про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і 

спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти 

науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової 

майстерності 

1. Загальні положення 

1.1. Всеукраїнські учнівські олімпіади проводяться щороку 

серед учнів середніх загальноосвітніх і професійних 

навчально-виховних закладів з таких базових дисциплін: українська 

мова та література, історія, правознавство, іноземні мови 

(англійська, німецька, французька та іспанська), математика, 

фізика, хімія, біологія, географія з краєзнавством, основи 

інформатики і обчислювальної техніки, трудове навчання, екологія). 

Всеукраїнські конкурси фахової майстерності, олімпіади із 

спеціальних дисциплін проводяться щороку серед учнів професійних 

навчально-виховних закладів. 

Всеукраїнські конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт 

членів малих академій наук та наукових товариств учнів проводяться 

щороку за такими профілями: 

- україністика (літературознавство, мовознавство, фольклор, 

етнографія, літературна творчість); 

- еколого-природничий (екологія, біологія, сільське 

господарство, медицина); 

- науково-технічний (інформатика та обчислювальна техніка, 

математика, астрономія, економіка, прикладна і теоретична фізика, 

хімія); 

- історико-краєзнавчий (історія, археологія, географія, 

геологія, краєзнавство). 

Всеукраїнські турніри юних фізиків, математиків, хіміків та 

астрономів проводяться щороку серед учнів середніх 

загальноосвітніх навчально-виховних закладів з відповідних 

дисциплін. 

1.2. Основними завданнями учнівських олімпіад з базових і 

спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, 

конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і турнірів є: 

- стимулювання творчого самовдосконалення дітей, учнівської 

молоді; 

- виявлення та розвиток обдарованих учнів та надання їм 

допомоги у виборі професії, залучення їх до навчання у вищих 

навчальних закладах країни; 

- формування творчої та наукової еліти у різних галузях 

суспільного життя; 

- підвищення інтересу до поглибленого вивчення 

базових, спеціальних та фахових дисциплін, прищеплення широким 

колам учнівської молоді навичок дослідницької роботи; пропаганда 

досягнень науки, техніки та новітніх технологій, популяризація 

серед молоді робітничих професій; 

- підведення підсумків роботи факультативів, гуртків, 

секцій, учнівських наукових товариств, активізація всіх форм 

позакласної та позашкільної роботи з учнями; 

- підвищення рівня викладання базових, спеціальних та 

фахових дисциплін, фахової підготовки учнів; 

- виявлення, поширення і впровадження в навчально-виховний 

процес сучасних прийомів і методів викладання, інноваційних 

технологій виробництва; 

- залучення професорсько-викладацького складу, аспірантів, 

студентів вищих навчальних закладів, працівників наукових закладів 

України до активної допомоги навчально-виховним закладам у 

поліпшенні стану викладання і підвищенні рівня знань, умінь та 

навичок учнівської молоді; 

- формування команд для участі в міжнародних 

олімпіадах, конкурсах і турнірах. 

1.3. Організатором і координатором Всеукраїнських олімпіад, 

конкурсів і турнірів є Міністерство освіти України. 

1.4. Для організації та проведення олімпіад, конкурсів і 

турнірів створюються організаційні комітети, а для перевірки 

виконання завдань і визначення призерів - журі. 

До проведення Всеукраїнських конкурсів-захистів залучається 

Координаційна науково-методична рада Малої академії наук та 

наукових товариств учнів. 

1.5. Для розв'язання спірних питань в роботі журі 

(правильність перевірки та об'єктивність оцінювання робіт, 

визначення переможців та призерів тощо) олімпіад, конкурсів і 

турнірів призначаються експерти-консультанти. 

1.6. Олімпіади, конкурси і турніри мають відкритий характер. 

У них за погодженням з Міністерством освіти України можуть брати 

участь учні інших держав. 

1.7. Вчителі середніх навчально-виховних закладів (шкіл, 

ліцеїв та гімназій), викладачі та майстри виробничого навчання 

професійних навчально-виховних закладів, викладачі вищих 

навчальних закладів, працівники органів освіти, методичних та 

інших установ і організацій, які брали активну участь у підготовці 

учнів до змагань та їх проведенні, можуть бути відзначені 

відповідними органами державного управління освіти.

2. Проведення олімпіад, конкурсів і турнірів 

2.1. Олімпіади з базових дисциплін проводяться в чотири 

етапи: I - шкільні (училищні), II - районні (міські), III - 

обласні (в Автономній Республіці Крим - республіканська, у Києві 

та Севастополі - міські) та IV - на державному рівні. 

Конкурси фахової майстерності та олімпіади із спеціальних 

дисциплін проводяться в три етапи: I - училищні, II - районні 

(міські), III - обласні (в Автономній Республіці Крим - 

республіканські, у Києві та Севастополі - міські) та IV - на 

державному рівні. 

Конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт проводяться в 

три етапи: I - районні (міські), II - обласні (в Автономній 

Республіці Крим - республіканські, у Києві та Севастополі - 

міські) та III - на державному рівні. 

Турніри проводяться в два етапи: I - заочний у 

навчально-виховних закладах та IV - фінальний - на державному 

рівні (II і III етапи не проводяться). 

2.2. I етап: шкільні олімпіади з базових та училищні із 

спеціальних дисциплін, конкурси фахової майстерності, заочний етап 

2.2.1. I етап олімпіад з базових дисциплін проводиться у 

листопаді, конкурсів фахової майстерності та олімпіад із 

спеціальних дисциплін - у березні-квітні, турнірів - у 

вересні-жовтні поточного року. 

2.2.2. Персональні склади оргкомітетів, журі та 

експерти-консультанти I етапу олімпіад, конкурсів і турнірів 

затверджуються наказом керівника навчально-виховного закладу. 

2.2.3. Завдання для учасників олімпіад і конкурсів готують 

журі (вчителі, викладачі) навчально-виховного закладу. 

Турніри проводяться за завданнями оргкомітетів, які 

надсилаються до середніх загальноосвітніх навчально-виховних 

закладів до 15 серпня поточного року. 

2.2.4. Звіти про проведення олімпіад і конкурсів та заявки на 

участь команд у наступному етапі оргкомітети надсилають районним 

(міським) оргкомітетам до 25 листопада поточного року (додатки 

Оргкомітети турнірів на подання журі розглядають результати 

їх проведення та до 1 грудня поточного року надсилають учасникам 

запрошення для участі їх у фінальному етапі турніру. 

2.3. II етап: районні (міські) олімпіади з базових дисциплін; 

I етап конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт. 

2.3.1. II етап олімпіад з базових дисциплін та I етап 

конкурсів-захистів проводяться щороку у грудні за завданнями 

(рекомендаціями) обласних (в Автономній Республіці Крим - 

республіканського, Києві, Севастополі - відповідно 

міжрегіонального та міського) інститутів удосконалення вчителів 

(післядипломної освіти), територіальних відділень Малої академії 

наук, розроблених спільно з відповідними журі. 

2.3.2. Персональні склади оргкомітетів і журі, в тому числі 

голова і його заступники, секретар, та експерти-консультанти 

олімпіад, конкурсів затверджуються наказом відділу освіти 

виконавчого комітету районної (міської) Ради народних депутатів. 

2.3.3. Звіти про проведення II етапу олімпіад з базових 

дисциплін (додаток N 1), оргкомітети цих олімпіад надсилають 

відповідним оргкомітетам обласних (в Автономній Республіці Крим - 

республіканської, в Києві та Севастополі - міських) олімпіад до 

30 грудня поточного року, I етапу конкурсів-захистів 

науково-дослідницьких робіт - до 20 лютого наступного року. 

2.4. III етап: обласні олімпіади з базових і спеціальних 

дисциплін, конкурси фахової майстерності; II етап: 

конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт (в Автономній 

Республіці Крим - республіканські, у Києві та Севастополі - 

2.4.1. Персональні склади оргкомітетів і журі, в тому числі 

голова і його заступники, секретар, та експерти-консультанти.